Професор Яшина: Астму не можна вилікувати, але можна контролювати

Опубликованно 23.11.2015 12:31

В Україні менше 1% населення хворіють на астму, але такий показник не є свідченням низького рівня захворюваності, а швидше вказує на недостатнє діагностування бронхіальної астми серед населення країни. 

Завідувачка відділенням діагностики, терапії та клінічної фармакології захворювань легень Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського АМН України професор Людмила Яшина розповідає про одну з серйозних хвороб цивілізації -  астму.

Не варто боятися діагнозу бронхіальної астми, тому що сьогодні ця хвороба дуже ефективно лікується. Сучасні методи лікування дозволяють хворим контролювати свій стан здоров'я та вести абсолютно нормальний спосіб життя.  У більшості країн із високим рівнем доходу захворюваність на астму сягає 5-7% населення, серед хворих у тому числі - маленькі діти, навіть немовляти. У деяких країнах, внаслідок особливих кліматичних умов цей показник навіть вищий, наприклад, у Новій Зеландії захворюваність на астму складає 15%.

В Україні менше 1% населення хворіють на астму, але такий показник, на жаль, не є свідченням низького рівня захворюваності, а швидше вказує на недостатнє діагностування бронхіальної астми серед населення країни. Зазвичай громадяни нехтують своїм здоров’ям та уникають профілактичних медоглядів.

Тим часом, бронхіальна астма є одним із найпоширеніших хронічних захворювань, в основі якого лежить запалення слизової оболонки бронхів або їх підвищена подразливість. При бронхіальній астмі напад задухи може бути викликаний навіть незначним вмістом дратівливих речовин в повітрі, тому її часто вважають ще й алергічним захворюванням.

Це раптовий приступ утрудненого дихання, який супроводжується шумом та хрипами. Приступи зазвичай розвиваються раптово, можуть виникати вночі, під час фізичних навантажень – бігу, танців, - найчастіше, вірусної інфекції. Також астму можуть провокувати куріння, холодне повітря, сильний емоційний вплив, забруднене повітря, важкі умови на виробництві. Особлива характеристика астми – прояви вночі, найчастіше навіть перед світанком. Інші запалення дихальних шляхів не мають таких проявів.

Основна небезпека полягає в тому, що на ранніх стадіях приступ проходить сам собою. Люди не звертають на це уваги, бо бояться діагнозу «астма». «Якщо не звернутися до лікаря і не розпочати вчасно лікування, запалення бронхів прогресує, підвищується гіперреактивність легень, що призводить до зниження їх функції. У легенях розвиваються незворотні зміни, які потребують більш об’ємної, комплексної терапії, яка містить більше стероїдів. Тому рання діагностика та своєчасне призначення лікування є запорукою успіху.

Якщо ще 30 років тому астму вважали ледве не смертельним вироком і використовували тільки засоби «швидкої допомоги», які знімали приступи ядухи, то наразі застосовують комплексну терапію, яка допомагає запобігати приступам. На сьогодні лікування астми направлене на поліпшення бронхіальної прохідності та на подолання запалення дихальних шляхів, характерного для цього захворювання. До того ж,сучасні ліки не викликають побічних ефектів, таких як ендокринні порушення, ожиріння, що виникали після використання системних кортикостероїдів та нівелювали ефект лікування астми.

Важливою складовою успіху є продовження лікування, оскільки бронхіальна астма – це хронічне захворювання, що потребує постійної уваги пацієнта. Якщо пацієнт припиняє терапію, приступи знову повертаються, і вже наступного разу для його лікування потрібна більш «важка» терапія чи навіть реанімаційні заходи

Важливо своєчасно звернутися до лікаря, зробити обстеження, ретельно виконувати призначення лікаря та ні в якому разі самостійно не припиняти лікування. Астму не можна вилікувати, але її можна контролювати.Якщо астма під контролем, пацієнт може жити нормальним життям: працювати, навчатись, займатися спортом, спокійно спати вночі та уникати більшості нападів захворювання. 

Читайте такожДомашні тварини захищають дітей від астми, показало дослідження

Окрім прийому медичних препаратів, для зниження риску загострення хвороби слід уникати куріння і впливу факторів, що сприяють розвиткузагострень та/або хронізації симптомів бронхіальної астми, таких як:

- домашні алергени (домашній пил; шерсть домашніх тварин (собак, кішок); таргани; моль; гриби; пліснява; дріжджі);

- зовнішні алергени (пилок рослин, грибів, плісняви, дріжджів); домашніта зовнішні повітряні забруднювачі;

- респіраторні інфекції (переважно вірусні);

- речовини подразливої діїв домашньому побуті (засоби для прання, чищення, миття тощо).

Дорослим варто уникати куріння і дії хімічних сенсибілізаторів на робочому місці, а також більшості вищенаведених факторів.

Інна Кирієнко.

Категория: Общество